Біля села стояла величезна копиця сіна, і кілька дрібних тварин оселилися в ньому. Серед них були черепаха, кобра, мангуст і шакал.
Одного разу, насолоджуючись приємною післяобідньої бесідою, вони почули панічні крики інших тварин.
– Наш копиця сіна горить!
– Вогонь? – спокійно промовила Черепаха. – Не бійтеся, я знаю сто тисяч способів, як загасити пожежу.
– А я знаю тисячу способів, – скромно відповіла Кобра.
– Що стосується мене, то мені відомо лише сто, – промовив Мангуст. – Але зате це дуже надійні способи!
– А ви, пане, – звернулися всі до шакала. – Скільки способів знаєте Ви?
– Тільки один! – відповів Шакал, принюхуючись. – Коли вогонь так близько, є тільки один спосіб врятуватися – бігти!
З цими словами він зістрибнув з копиці і помчав геть.
– Дурень, – засміялася Черепаха. – Він утік, бо не знайомий з вогнем так близько, як я і мої друзі. Послухайте перший спосіб, як врятуватися під час пожежі …
Але вона не змогла продовжити. Язик полум’я вирвався з середини копиці і поглинув Черепаху і двох її розумних друзів. Всі інші тварини зістрибнули з копиці за прикладом «дурня» Шакала і врятувалися.
