Ішли сонце, мороз і вітер стовповою дорогою усі три і зустрічають чоловіка.
— Здоров був!
— Доброго здоров’я!
Поздоровкались і пішли, ті собі, а той собі; пройшли вони з гони і роздумались тоді: кому той чоловік здоров’я бажав — чи на всіх, чи, може, одному? Вернулись, нагонять того чоловіка:
— Обожди, чогось іспросимось.
Той обождав, підходять вони до його:
— Кому, чоловіче, ти казав доброго здоров’я — чи одному, чи на усіх?
— Ні,— каже,— одному я казав.
— Котрому ж ти казав?
— Оцьому,— каже,— губатому я бажав здоров’я.
Обернулись і йдуть собі назад, сонце й каже:
— Я його попечу!
А мороз каже:
— Я його ізморожу.
А вітер каже:
— Ти не спечеш, а ти не зморозиш, бо як ти будеш пекти, а я буду холодний вітер віять, а як ти, морозе, будеш морозить, то я притихну, і він не змерзне.
