На луках виросла жовта кульбабка. От вона одцвіла, й замість жовтої квіточки в неї з’явилася біла шапочка. У шапочці багато пушинок. Стеблинка промовляє до пушинок:
– Як тільки подме вітер – летіть, вибирайте вологий грунт і сідайте. Пускайте корінчики й ростіть.
Пушинки не барилися, сідали на хвилю вітерця й розліталися по луках.
Та ось пухнаста Шапочка кульбабки побачила на небі чорну хмару. Злякалася Шапочка. Склала свої пушинки, як парасольку. Побралися пушинки одна за одну. Повіяв вітер, закружляв вихор, але біла шапочка стоїть, не пускає жодної пушинки.
– Не летіть зараз, – каже їм Шапочка. – Занесе вас буря у воду чи болото – пропадете.
