Жила собі бабуся. Одного разу підмітала вона хату і знайшла срібний гріш — півшилінга. Каже:
— Що ж мені робити з цим грошем? Піду на базар, куплю собі порося.
Пішла й купила. Повертається додому, дійшла до перелазу.
Порося ж не хоче лізти через перелаз. Пішла вона сама далі. Бачить: біжить собака. Бабуся каже йому:
— Собачко, собачко! Покусай порося. Воно не хоче через перелаз лізти, і я не дійду додому, доки стемніє.
Але собака не схотів кусати порося.
Пішла бабуся далі, бачить: лежить палиця. Вона каже:
— Палице, палице! Побий собаку, він не хоче порося покусати, порося не хоче через перелаз лізти, і я не дійду додому, поки стемніє.
Але палиця не схотіла бити собаку.
Пішла бабуся далі, бачить: горить вогонь. Вона каже:
— Вогнику, вогнику! Підпали палицю. Вона не хоче собаку побити, собака не хоче порося кусати, порося не хоче через перелаз лізти, і я не дійду додому, поки стемніє.
Та вогонь не схотів підпалити палицю.
Пішла вона далі, бачить: тече вода. Бабуся її просить:
— Водице, водице! Залий вогонь, бо він не хоче палицю підпалити, палиця не хоче собаку побити, собака не хоче порося пбкусати, порося не хоче через перелаз лізти, і я не дійду додому, поки стемніє.
Та вода не схотіла залити вогонь.
Пішла бабуся далі, бачить: пасеться віл. Вона до нього:
— Волику, волику! Випий воду. Вона не хоче вогонь залити, вогонь не хоче палицю підпалити, палиця не хоче собаку побити, собака не хоче порося покусати, порося не хоче через перелаз лізти, і я не дійду додому, поки стемніє.
Не схотів віл випити воду.
Пішла бабуся далі. Йде-йде, а назустріч їй різник. Вона його просить:
— Різнику, різнику! Забий вола. Він не хоче воду випити, вода не хоче вогонь залити, вогонь не хоче палицю підпалити, палиця не хоче собаку побити, собака не хоче порося покусати, порося не хоче через перелаз лізти, і я не дійду додому, поки стемніє.
Та різник не схотів забити вола.
Пішла бабуся далі. Бачить: лежить мотузка. Вона їй каже:
— Мотузко, мотузко! Відшмагай різника. Він не хоче вола забити, віл не хоче воду випити, вода не хоче вогонь залити, вогонь не хоче палицю підпалити, палиця не хоче собаку побити, собака не хоче порося покусати, порося не хоче через перелаз лізти, і я не дійду додому, поки стемніє.
А мотузка відмовляє:
— Не хочу його шмагати.
Пішла бабуся далі. Дивиться — біжить пацюк. Вона просить його:
— Пацюче, пацюче! Перегризи мотузку. Вона не хоче різника шмагати, різник не хоче вола забити, віл не хоче воду випити, вода не хоче вогонь залити, вогонь не хоче палицю підпалити, палипя не хоче собаку побити, собака не хоче порося покусати, порося не хоче через перелаз лізти, і я не дійду додому, поки стемніє.
Та пацюк не схотів перегризти мотузку.
Пішла бабуся далі. Дивиться — сидить кішка. Вона її просить:
— Кицю, кицю! Убий пацюка. Він не хоче мотузку перегризти, мотузка не хоче різника шмагати, різник не хоче вола забити, віл не хоче воду випити, вода не хоче вогонь залити, вогонь не хоче палицю підпалити, палиця не хоче собаку побити, собака не хоче порося покусати, порося не хоче через перелаз лізти, і я не дійду додому, поки стемніє.
Кішка їй каже:
— Онде пасеться корова. Піди й надій мені мисочку молока, тоді я вб’ю пацюка.
От бабуся пішла до корови. Просить:
— Дай мені молока.
А корова їй:
— Онде стоїть копиця сіна. Піди, принеси мені оберемок. Тоді я дам тобі молока.
Пішла бабуся до копиці, взяла оберемок сіна, принесла корові.
З’їла корова сіно, дала бабусі молока. Бабуся надоїла мисочку, понесла кішці.
Випила кішка молоко та прожогом до пацюка, хотіла його вбити, пацюк побіг до мотузки, хотів її перегризти, мотузка кинулася до різника, хотіла його шмагати, різник бігом до вола, хотів його забити, віл мерщій до води, хотів її випити, вода притьмом побігла-подзюрчала до вогню, хотіла його загасити, вогонь чимскоріш до палиці, хотів її підпалити, палиця зразу до собаки, хотіла його побити, собака гайнув до поросяти, хотів його покусати. Злякалося порося, перестрибнуло через перелаз. І бабуся дійшла додому ще поки стемніло.
