Жили раз миша і жаба. Вони були собі щирими приятелями. Раз каже жаба: «Нині буде весілля на тамтому боці ставу. Підемо туди».
Миша налякалася та тихцем сказала, що вона не вміє плавати. «Е, це дурниця! — відповіла їй жаба.— Я зав’яжу тобі мотузок довкола шиї та перетягну тебе через воду. Лише не бійся!»
Миша повірила жабі та дала все з собою зробити. Так-то зачали вони мандрівку. Та коли знайшлися посередині ставу, надлетів туди великий птах. Схопив мишу і проковтнув її. Потім побачив жабу, що звисала на шнурку. Схопив і жабу та й з’їв і її. Жаба мала ще настільки часу, щоби з плачем сказати голосно: «Ах, коби-то я була не зав’язала моїй приятельці мотузка на шию!»
Отже, нехай ніхто не дозволить зав’язувати собі шнурок на шиї. Хоч би це хотів зробити навіть найліпший приятель і навіть у найкращім намірі!..
