Микола Хвильовий: Твори

Микола Хвильовий (Фітільов) — видатний український поет і прозаїк, памфлетист і публіцист, був одним із зачинателів української прози пореволюційних років. У 20-х роках ХХ століття митець стає широковідомим лідером цілого покоління літераторів, започаткувавши славнозвісну критичну дискусію 1925-1928 рр. Найповніше талант митця розкрився в жанрі малих прозових форм, а його новелістику, на думку літературознавців, можна вважати енциклопедією українського модернізму того часу. Новели Хвильового вражають злободенністю тематики, розмаїттям проблематик, стильовою та мистецькою оригінальністю, засвідчуючи нову манеру письма. Прозаїк став творцем жанрового різновиду лірико-романтичної новели з виразними елементами експресіонізму.

Своєю новаторською збіркою «Сині етюди» поет відкрив еру неоромантизму для розвитку української літератури, адже він писав музично, ритмізовано, з яскраво вираженим ліризмом. Прозаїк — талановитий майстер у зображенні швидкоплинних настроїв, щирих вражень та почуттів героїв через ланцюги асоціацій або через предметні чи пейзажні деталі.

Основною темою творчості письменника було зображення проблем людини у її ставленні до революції та історичної дійсності, непересічної особистості, яка на собі відчула жахливий трагізм сучасного для неї світу, але все одно прагне досягти поставленої мети. Також його хвилювала проблема історичного буття рідної країни та розвитку її культури як самобутньої цінності держави.