Панас Мирний: Твори

Панас Мирний – епічний геній художньої прози другої половини ХIХ ст. Він був першим, хто вивів українську літературу на епічний шлях, створивши величезний роман з міцним психологічним та соціальним осердям. Літературний спадок письменника — це унікальні для того часу твори, які актуальні й сьогодні та спонукають читачів до роздумів. У них, як найвища художня цінність, відображується правда життя.

Для української прози романи Мирного стали відкриттям, яке набагато випередило епоху, в якій жив автор.

Прозаїк намагався не просто передавати картини того, що відбувається у суспільстві, але й глибоко досліджував душу людини у різних життєвих ситуаціях, завдяки йому в літературі з’явилися різноманітні соціальні образи: від селянина і дрібного чиновника до інтелігента-різночинця. Також на основі реалістичного методу митець створив нові теми, глибоко розкриваючи вчинки, мотивацію і психологію героїв.

Окрім прози, Панас Мирний створив ряд драматургічних творів, і написав 300 віршів. Активно перекладав на українську мову поезії Пушкіна і Лермонтова, Шекспіра і Лонгфелло.

Літературне слово письменник розцінював як могутню зброю у боротьбі проти соціального гноблення, вважав, що твори повинні викривати панівні класи і нести ідеал вільного майбутнього.