Ось тут стояла хата мого прадіда Булата. Це неподалік сучасного Перекопського провулка. На землі добре видно сліди колишньої садиби. А ось тут росла велика груша. Розповідають, що гість Тарас попросив постелити йому під цією грушею.
Унизу котив свої води Славута [2], а далі маячіла Хортиця. Кажуть, Шевченко все дивився на острів, розпитував нешкребівців [3] про козацтво і сам багато розповідав, гнівно говорив про царицю Катерину, яка зруйнувала козацьке гніздо [4].
А наступного дня гість поплив на острів. За весла сів молодий хлопець. Із хвилюванням наближався Тарас до Хортиці. Сльози блищали на його очах. Він зійшов на берег славної козацької вольниці… Десь унизу залишився човен. Шевченко попрохав хлопця пливти край берега, а сам пішов угору, оглядаючи навколо священну хортицьку землю.
___________________
[1] Хортиця – острів на Дніпрі біля Дніпрогесу; тут була одна з фортець Запорозької Січі.
[2] Славута, Славутич – старовинна, відома ще з часів Київської Русі поетична назва Дніпра.
[3] Нешкребівці – мешканці села Нешкребів, де Шевченко ночував.
[4] У червні 1755 року за наказом цариці Катерини російські війська зруйнували Запорозьку Січ для того, щоб остаточно підкорити Україну, зробити її колонією Росії.
