Молодий американець прийшов просити руки доньки багатого фермера. Зі своєю коханої він уже раніше про все переговорив і з’явився тепер, за всіма правилами, до батька.
Розмова для молодого Джонатана – так жартома називають усіх янкі – була не з легких, і від хвилювання він стругав ножиком тростину, яку тримав у руках. Старий фермер слухав юнака і уважно стежив за його рухами. Той стругав, стругав і стругав палицю, поки від неї тільки стружки на підлозі залишилися.
І тоді батько нареченої сказав:
– Що ж, юначе, я бачу, ви і заможні, і в звичаях суворі, і гарні, але дочку свою я за вас не віддам. Якби ви стругали щось корисне зі своєї тростини, ви б отримали мою дочку. А ви просто перевели її. Так само ви пустите по крихті на вітер свій маєток, поки нічого від нього не залишиться і ваша сім’я попаде в нужду. Я прочитав ваш характер. Ось вам моя відповідь.
